1/29
8 квітня 1965 року у Брюсселі було підписано Договір про злиття виконавчих органів трьох існуючих на той момент європейських співтовариств — Європейського співтовариства вугілля і сталі, Європейського економічного співтовариства та Європейського співтовариства з атомної енергії (Євратом).
2/29
Цей договір, також відомий як Брюссельський договір, набув чинності 1 липня 1967 року. Метою було спростити й ефективніше координувати роботу європейських інституцій, які на той час функціонували паралельно, але мали окремі виконавчі органи.
3/29
Після злиття ці три співтовариства зберегли юридичну окремість, але діяли через єдиний інституційний механізм. Це було важливим кроком до поглиблення європейської інтеграції та поступового формування наднаціональної структури управління.
4/29
Єдина інституційна структура включала:
- Європейську Комісію — виконавчий орган, що ініціює законодавчі пропозиції, виконує рішення Ради та слідкує за дотриманням договорів.
- Раду Європейських Співтовариств — головний орган ухвалення рішень, що представляє інтереси держав-членів.
5/29
- Європейський Парламент — дорадчий орган, який згодом набув дедалі більшого впливу.
- Суд Європейських Співтовариств — інституція, що забезпечує однакове тлумачення і застосування права Співтовариства.
6/29
У грудні 1974 року на саміті в Парижі було прийнято рішення про створення Європейської Ради — нового інституційного органу, до якого увійшли глави держав та урядів країн-членів, а також президент Європейської Комісії.
Comments
📌
8 квітня 1965 року у Брюсселі було підписано Договір про злиття виконавчих органів трьох існуючих на той момент європейських співтовариств — Європейського співтовариства вугілля і сталі, Європейського економічного співтовариства та Європейського співтовариства з атомної енергії (Євратом).
Цей договір, також відомий як Брюссельський договір, набув чинності 1 липня 1967 року. Метою було спростити й ефективніше координувати роботу європейських інституцій, які на той час функціонували паралельно, але мали окремі виконавчі органи.
Після злиття ці три співтовариства зберегли юридичну окремість, але діяли через єдиний інституційний механізм. Це було важливим кроком до поглиблення європейської інтеграції та поступового формування наднаціональної структури управління.
Єдина інституційна структура включала:
- Європейську Комісію — виконавчий орган, що ініціює законодавчі пропозиції, виконує рішення Ради та слідкує за дотриманням договорів.
- Раду Європейських Співтовариств — головний орган ухвалення рішень, що представляє інтереси держав-членів.
- Європейський Парламент — дорадчий орган, який згодом набув дедалі більшого впливу.
- Суд Європейських Співтовариств — інституція, що забезпечує однакове тлумачення і застосування права Співтовариства.
У грудні 1974 року на саміті в Парижі було прийнято рішення про створення Європейської Ради — нового інституційного органу, до якого увійшли глави держав та урядів країн-членів, а також президент Європейської Комісії.