і що я когнітивно не погоджуюсь але ЧУСТВУЮ залупу про те що краще нічого не хотіти бо все одно хуй отримаєш (в плані шоколадку хотіти можна бо пішов і купив але мати вішліст з того зо не можеш дозволити собі тут і зараз? пффф)
в мене навіть не окр просто 💫досвід💫 втрати різного, що мене радувало, такий, що ця радість непропорційна тому, як мене розпиздовує через втрату, і тому краще нічого не відчувати взагалі🫠
Так і працюють оці травми на рівні суспільства. Я навіть не з бідної сімʼї, але викидаючи хліб, почуваю постійно таку болісну вину, що це пізда. Але з часом навчилася казати щось типу «прабабусі, відверніться, щас буде скотство, але я вірю що ви все одно мене любите»😆
Comments