Якось я підібрала кошеня. Воно було дуже худе, недогодоване і як пір'їночка. Трохи відгодувавшись, воно почало гоцати по хаті з диким тупотінням. Я тоді жартувала, що мабуть, на порозі Раґнарьок, бо звук котячих кроків, з якого виткані ланцюги Фенріра, повернувся у світ. Хто ж знав )