Profile avatar
whakawa.bsky.social
Особина котячої статі, що любить вірші "Кожне життя - неймовірно складне - завершує смерть - дивовижно проста"
254 posts 16 followers 26 following
Regular Contributor
Active Commenter

Жінкам Кажуть, ми - правнучки відьом, яких ви не встигли спалити. Чи може отих, які не горять у вогні? І не тонуть у водах. Їх попіл не віється вітром, Їх кров повна ртуті й п'янково-правісної тьми.

Екаунт створювався для віршів, але наболіло. Сьогодні Білий дім припинив поставки зброї та снарядів в Україну. Що ви там, адепти найвеличнішого, чим завтра будемо воювати, чим шахедів над містами збивати? Потужністю, незламністю чи непрогнутістю? Дебіли, блдь.

Юрій Іздрик Ліниві і ніжні

На зображенні рука якогось підара, який по завданню кацапів палить релейні шафи укрзалізниці. Знаю, таких орнаментів зараз багато хто собі понамальовував, але все ж. Може у вас є знайомий\знайома з такою татухою. Придивіться. Ніколи не прошу репостити , але зараз за репост буду дуже вдячний.

Вітаю всіх, кому це важливо.

З Днем Незалежності, незламні! Богдан Лепкий «Заспів», 1901 Колисав мою колиску Вітер рідного Поділля І зливав на сонні вії Степового запах зілля. Колисав мою колиску Звук підгірської трембіти, Що від неї зорі меркнуть І росою плачуть квіти.

Ліна Костенко. З днем народження, Пані! Життя іде і все без коректур. І час летить, не стишує галопу. Давно нема маркізи Помпадур, і ми живем уже після потопу. Не знаю я, що буде після нас, в які природа убереться шати. Єдиний, хто не втомлюється, – час. А ми живі, нам треба поспішати.

Юрій Іздрик World music ступаєш на міст - і хитається міст немов калиновая дощечка задумаєш вірш - а напишеться лист словами що кажуться пошепки нап'єшся води - а наче вино шумить в голові розтривоженій і згадуєш все що минуло давно усе що змінити не можемо ми під ранок заснеш - побачиш вві сні

Сергій Жадан Костянтинівський залізничний вокзал +++ Їй п’ятнадцять і вона торгує квітами на вокзалі. Кисень за шахтами солодкий від сонця та ягід. Потяги завмирають на мить і рушають далі. Військові їдуть на Схід, військові їдуть на Захід.

Анатолій Кос-Анатольський Ніч над Карпатами темно-крилатими Шовками тихо зліта. Серце залюблене, в мріях загублене, Жде чогось, кличе й пита:

Ліна Костенко Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік. І минатиме час, нанизавши сотні вражень, імен і країн, – на сьогодні, на завтра, назавжди! – ти залишишся в серці моїм.

Дарія Лісіч ти миттю оживаєш, коли я біля тебе - на вилицях від сміху спалахують рум'яна. але я чую тишу з-під сітки гострих ребер. чарівна. бездоганна. найкраща! некохана

Павло Вишебаба Картини

#свободуРомануЧервінському

Сергій Жадан Життя Марії +++ Пам'ятаєш? - питаю. Ні, говорить, не пам'ятаю. Пам'ять, говорить, це як речі з Китаю: Їх так багато, щоб в них немає жодного сенсу. Що мені з пам'яті? Все одно не воскресну. І ти не воскреснеш, навіть не розраховуй. Зима буде довгою. Готуйся, коли ще не готовий

Максим Кривцов Над дорогами дим-дим бачу душі долають марш та зникає міський цей пейзаж як ті кільця що поверх води. Ось одна доєдналась до строю на городах згорають тіла дим з доріг забирає мла: крематорій трави старої.

Юрій Іздрик я з тобою коли дійдеш до краю і ступиш за край і поглине пітьма з головою лиш одне загадай – щоб сказала вона: «ти не бійся я поруч з тобою» ⠀ коли загнаний в кут свій останній редут віддаватимеш майже без бою пригадай собі це: «я з тобою я тут не здавайся я разом з тобою»

Ліна Костенко ...Козацький вітер вишмагає душу, і я у ніжність ледве добреду. Яким вогнем спокутувати мушу хронічну українську доброту?! А по ідеї: жінка ж — тільки жінка. Смаглява золота віолончель. Справляло б тіло пристрасті обжинки колисками і лагодом ночей.

Маяк для опосума Йольський Кіт Де руїни й живопліт, Ходить-бродить Йольський Кіт. Він краде ранкову каву, Круасани, сни і яву. Голубів на смітниках, Псів, п’яничок і невдах. Вкрав з щоденника оцінки, Й навіть латки на колінках! Краде світло з ліхтарів, Й сенс окремо взятих слів.

Маяк для опосума Кораблик Спи. Я розповім, як виноградний равлик Вперто повзе на вершину Ай-Петрі. По закривавленій річці з паперу кораблик Зілля від смерті везе через нетрі. Спи. Я розповім, як діти рожевих фламінго Стають на крило під прильотом ракети.

у мене є ти і залишок є твого сліду, у тебе є я, і завжди заварений чай і що би не сталось - я точно до тебе приїду і ти, коли зможеш, одразу сюди приїжджай @bogus_fesyk